КОНСУЛЬТАЦІЯ ДЛЯ БАТЬКІВ:
Значення спільних з дитиною розваг
Думаєте, діти понад усе люблять цукерки? А ось і ні! Дітям найбільше подобаються веселощі й розваги! А найулюбленіші та найбільш пам’ятні для них ті моменти, коли у процесі пізнання світу та нових відкриттів їх супроводжують батьки.Забава (розвага, гра) – це ще й покращення координації, фізичного розвитку та тренування концентрації уваги. У процесі веселощів формуються перші інтереси, а уважне спостереження, що супроводжує певну розвагу, дозволяє малятам зрозуміти світ і закони, що в ньому панують.
Для дитини присутність дорослого – це наявність гіда, який покаже, як можна погратися з екскаватором, або запропонує нові цікаві ідеї. На диво, буває так, що дитині, яка залишилась наодинці з масою привабливих іграшок, буває нудно й сумно. Цей парадокс показує, що спільні розваги є чимось дуже важливим, і тільки в супроводі одного з батьків дитина може отримати відчуття близькості, радості й почуття безпеки.
Весь шарм і чарівність розваг і веселощів полягають у тому, що тут не діють жодні заздалегідь установлені правила та сценарії, а принцип один: запорука хорошої забави – це насамперед задоволення, яке отримують від неї як діти, так і батьки.
Для забави ви можете використовувати різні ситуації, предмети та ідеї. Повірте, батьки можуть робити спільно з дітьми так багато цікавих речей і так по-різному проводити час, що без зусиль зможуть вибрати для себе заняття, що їм найбільше до душі.
Забавою може бути спільне приготування їжі, навчання їзди на велосипеді, ліплення із пластиліну, виготовлення чогось разом з дітьми або малювання фарбами. Кожний з нас володіє такими вміннями, реалізація яких приносить йому задоволення, і, крім того, ви можете перетворити їх на чудові розваги. Коли ми почнемо пригадувати, може виявитися, що надихнути на веселощі нас можуть багато ситуацій з повсякденного життя. У пошуках натхнення можна сісти і проаналізувати, що б нам хотілось робити насправді – можливо, це буде малювання, аплікація, збирання пазлів, а може, щось зовсім інше?
Забаву можна розглядати як повернення до дитячої спонтанності, творчості та щирих і в той же час простих емоцій. Можна сказати, що це повернення до свого власного внутрішнього світу. Часто в потоці щоденних справ та обов'язків ми забуваємо про це, а наш зовнішній «панцир», витканий із соціальної поваги й авторитетності, лише наростає, власне, як і втома. Це може призвести до того, що важко буде відкласти у сторону «повсякденне життя» й поринути у вир веселих забав з дитиною.