ФІЗКУЛЬТУРА
Фізкультхвилинка "Танці - зігріванці".
КОМУНІКАТИВНИЙ РОЗВИТОК
Дидактична гра "Компліменти для зими".
мета: Розширювати словник дітей прикметниками (ознаками зими: біла, холодна, срібна, чарівна тощо). Виховувати у дітей інтерес до природного довкілля.
УРОКИ ПРАКТИЧНОГО ЖИТТЯ
тема: Святкові вогники.
мета: Вчити дітей дотримуватись правил безпечної поведінки під час Різдвяних та Новорічних свят. Виховувати у малят обережність, обачність.
ПРЕДМЕТНИЙ СВІТ
тема: Одягаємось тепліше. Зимовий одяг.
мета: Уточнити та розширити знання дітей про одяг, вміння добирати його відповідно сезону. Розвивати пам'ять, логічне мислення. Викликати у дітей інтерес до світу речей.
МУЗИКА
тема: Слухання пісні "Завітала зимонька!"
Завітала зимонька! /В. Лисенко/ На поле, на лужок Сипався сніжок - Стежиночкою йшла зима. І падав білий пух На вишитий кожух Та усміхалася вона! Приспів: В добрий час, В добрий час Завітала ти до нас, Завітала ти до нас, Наша Зимонька! У зоряний ріжок Тоненький голосок Заграла зимонька-зима І сипався сніжок, На поле, на лужок І усміхалася вона!
ГУРТОК ЕСТЕТИКО-ЕКОЛОГІЧНОГО ВИХОВАННЯ
тема: Мандрівка у світ дивовижних комах: "Коник-стрибунець".
мета: Уточнити та розширити знання дітей про характерні особливості зовнішнього виду, поведінки, способу життя комахи. Викликати у дітей бажання дбати про збереження комах.
ЛІТЕРАТУРНЕ ОБРАЗОТВОРЕННЯ
тема: Читання вірша Оксани Кротюк "Різдвяні гостинці".
ІГРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
Дидактична гра "Знайди помилки художника".
мета: Розвивати у малят увагу, логічне мислення. Вчити дітей розмірковувати.
ВІЛЬНЕ МАЛЮВАННЯ
тема: Сніговик.
мета: Вчити дітей малювати сніговика, використовуючи нетрадиційні техніки малювання. Сприяти розвитку у дітей творчих здібностей, координацію рухів руки. Виховувати самостійність та акуратність під час виконання роботи. Викликати позитивний емоційний настрій.
ТРУДОВА ДІЯЛЬНІСТЬ.
тема: Годівнички для горобчиків й синичок. /праця в природі/.
мета: Виховувати у дітей бажання піклуватись про птахів взимку.
Зима – час підгодовувати пташок. Можна просто висипати крихти на підвіконня, а можна зробити з дитиною годівницю і повісити її на дерево.
ДИТИНА У СВІТІ ПРИРОДИ
тема: "Зимонька - красунечка" /милування/.
мета: Розвивати у дітей здатність помічати красу природного довкілля. Вчити милуватись витонченою красою зимових пейзажів. Виховувати у дітей спостережливість.
КОНСТРУКТИВНЕ ОБРАЗОТВОРЕННЯ
тема: Новорічна ялинка.
мета: Вчити дітей правильно тримати ножиці, різати по прямій. Продовжувати вчити акуратно склеювати всі деталі. Розвивати увагу, окомір, дрібну моторику рук. Викликати у дітей позитивний емоційний настрій.
СОЦІАЛЬНИЙ СВІТ
тема: Святкуємо Різдво.
мета: Уточнити та розширити зання дітей про Різдво, традиції святкування. Виховувати у дітей шанобливе ставлення до українських народних традицій та звичаїв.
ВІЛЬНЕ МАЛЮВАННЯ
тема: Новорічна красуня.
мета: Вчити дітей малювати святкову ялинку, використовуючи нетрадиційний спосіб малювання за бажанням (пальчиком, виделкою, втулкою, коктельною трубочкою). Сприяти розвитку у дітей творчих здібностей, фантазії. Викликати інтерес до процесу малювання.
ТЕАТРАЛЬНЕ ОБРАЗОТВОРЕННЯ
Лялькова вистава. Українська народна казка "Рукавичка".
КОМУНІКАТИВНИЙ РОЗВИТОК
Дидактична гра "Що буває взимку?"
мета: Вчити дітей відповідати повним реченням. Формувати у дітей граматичну правильність мовлення. Розвивати увагу, пам'ять, логічне мислення.
ХУДОЖНЯ ПРАЦЯ
тема: Ялинкові прикраси.
мета: Розвивати у дітей творчі здібності, фантазію. Сприяти створенню у малят святкового настрою.
ЛІТЕРАТУРНЕ ОБРАЗОТВОРЕННЯ
тема: Читання вірша Н. Красоткіної "Зимові розваги".
мета: Вчити дітей уважно слухати віршований твір, відповідати на запитання за його змістом. Розвивати пам'ять, увагу, зв'язне мовлення. Викликати у дітей інтерес до природного довкілля, відпочинку взимку.
МУЗИКА
тема: Музично-ритмічна гра "Сніжні друзі".
мета: Сприяти розвитку у дітей уваги, чуття ритму. Викликати інтерес до різних видів музичної діяльності.
ДИТИНА У СВІТІ ПРИРОДИ
тема: Лісова красуня - ялинка.
мета: Уточнити та розширити знання дітей про ялинку як представника світу деревних рослин нашої місцевості /зовнішній вигляд, особливості будови, місце зростання/. Вчити розуміти цінність кожної рослини. Викликати у дошкільнят інтерес до спостережень за деревами взимку.
ПЛАСТИЧНЕ ОБРАЗОТВОРЕННЯ
тема: Автобус.
мета: Вчити дітей ліпити автобус /площинне зображення автобуса на пластині/. Розвивати увагу, окомір, дрібну моторику рук. Викликати зацікавленість процесом творення.
КОМУНІКАТИВНИЙ РОЗВИТОК
Дидактична гра "Хто яким транспортом керує?"
мета: Продовжувати вчити дітей будувати речення; відмінювати іменники в орудному відмінку однини. Формувати у дітей граматичну правильність мовлення.
ПРЕДМЕТНИЙ СВІТ
тема: Транспорт.
мета: Уточнити та розширити знання дітей про транспорт /види транспорту, призначення/. Розвивати пам'ять, логічне мислення. Викликати у малят інтерес до навколишнього.
ВІЛЬНЕ МАЛЮВАННЯ
тема: Вантажна машина.
мета: Вчити дітей малювати вантажну машину, що складається з геометричних фігур; зафарбовувати деталі, не виходячи за контури.Вдосконалювати техніку малювання фарбами. Виховувати самостійність та акуратність під час виконання роботи.
САМОСТІЙНА ХУДОЖНЯ ДІЯЛЬНІСТЬ
тема: Цікава мандрівка.
мета: Сприяти розвитку творчої уяви та фантазії у дітей. Викликати у малят зацікавленість процесом творення і результатом.
"В подорож вирушай - транспорт обирай".
КОМУНІКАТИВНИЙ РОЗВИТОК
тема: Такий різний транспорт.
мета: Вчити дітей описувати транспорт, використовуючи прийоми мнемотехніки. Розвивати зв'язне мовлення. Збагачувати словник дітей словами - назвами різних видів транспорту. Вправляти у звуконаслідуванні звуків транспорту.
ЛОГІКО-МАТЕМАТИЧНИЙ РОЗВИТОК
тема: Ознайомлення з геометричною фігурою: прямокутник.
мета: Ознайомити дітей з геометричною фігурою: прямокутником. Вчити обстежувати фігуру: порівнювати квадрат і прямокутник, знаходити у них відмінне і подібне. Вправляти дітей у розрізненні та називанні геометричних фігур. Закріпити знання кольорів. Розвивати у дітей увагу, пам'ять, логічне мислення. Виховувати позитивне ставлення до занять з логіко-математичного розвитку.
ЛІТЕРАТУРНЕ ОБРАЗОТВОРЕННЯ
тема: Читання оповідання В. Сухомлинського "Хлопчик і сніжинка".
мета: Вчити дітей уважно слухати оповідання, відповідати на запитання за його змістом. Розвивати пам'ять, увагу, мислення, зв'язне мовлення. Викликати у дітей інтерес до краси природного довкілля.
СОЦІАЛЬНИЙ СВІТ
тема: Спеціальний зимовий транспорт.
мета: Ознайомити дітей з транспортом, який допомагає людям взимку. Виховувати у дітей інтерес до навколишнього.
ДИТИНА У СВІТІ ПРИРОДИ
тема: Прогулянка до зимового лісу.
мета: Збагачувати знання дітей про природне довкілля рідного краю. Уточнити знання про пасажирський транспорт. Викликати у дошкільнят інтерес до спостережень за деревами взимку.
РЕКОМЕНДАЦІЇ: "ЯК ГОВОРИТИ З ДІТЬМИ ПРО ІНВАЛІДНІСТЬ".
1. Правильні слова
Не бійтеся слова «інвалідність». Запам’ятайте правило
прийменника «з». Дитина з інвалідністю, а не інвалід. Хлопчик з аутизмом, а не
аутист. Дитина з синдромом Дауна, а не даун.
- Що це таке з хлопчиком? Чому він такий великий, а на візочку?
- Це хлопчик з інвалідністю.
- Що таке інвалідність?
- Інвалідність – це коли людина не може робити певні речі, які
можемо робити ми з тобою. Наприклад, людина з дитячим церебральним паралічем не
може ходити (або їй дуже важко) чи бігати. Тому їй потрібен візок, щоб
пересуватись. Людина зі слабким слухом дуже погано чує всі звуки, мову, музику.
Людині з аутизмом важко спілкуватися з іншими людьми і знаходити друзів.
Краще уникати слова «хвороба», «хворий». В дитячій уяві хвороба
– це коли ти в ліжку, з термометром і чаєм. Вона має початок та кінець. Крім
того, майже всі ці стани не вважаються хворобою з медичної точки зору. Люди з
інвалідністю дещо відрізняються генетично або морфологічно. Наприклад, синдром
Дауна – не хвороба, а хромосомна аномалія. А ще люди з інвалідністю так само
можуть хворіти різними хворобами, як і люди без неї.
- Інвалідність може бути різною. Буває явна – коли її видно.
Наприклад, якщо в дитини дитячий церебральний параліч. Або неявна – коли
інвалідність не видно одразу. Наприклад, це аутизм. Діти з аутизмом
виглядають так само, як і діти без. Але вони мають свою особливу
поведінку. Можуть сильно засмутитись і голосно це проявляти. Або їх дратує,
коли навколо багато шуму. Це не означає, що вони невиховані. Просто їм буває
важче себе контролювати.
Пам’ятайте, що не варто вживати слова «даун», «дебіл»,
«олігофрен» та інші подібні їм для негативної характеристики людини. Тому що це
назви медичних діагнозів.
2. Чому?
- Чому виникає інвалідність? – це буде наступне очікуване питання від
дитини. Чому в хлопчика аутизм? Чому в дівчинки з’явилась
інвалідність?
Психологи радять не заглиблюватись в пояснення причин
інвалідності. Часто вона виникає як випадок, який неможливо передбачити. Тому
найкраща відповідь буде простою: «Тому що так є».
Щоб краще зрозуміти, про що йдеться, наведу таку аналогію. Я
навчаю англійській мові дітей від найменшого віку до 10 років. З школярами 1-4
класів ми починаємо вивчати граматику. Як пояснити дітям, чому дієслова третьої
особи однини в англійській мають закінчення -s? Ніяк. Я ніяк це не пояснюю,
тому що тут не може бути ніякого пояснення. Так просто є. Так склалось. Такі
правила мови. Так склалось життя, що хлопчик має інвалідність.
(Цікаво, що у випадку з англійською пояснення «так просто є»
дітям майже завжди достатньо: «А, ну є, так є». На відміну від дорослих, які
марно намагаються знайти логіку в іноземній граматиці J.
3. Бачити насамперед дитину, а не інвалідність
Є чудовий французький мультфільм про Анатоля та його каструльку.
Анатоль постійно носить з собою каструльку. Ніхто не знає, чому вона з’явилась.
Вона була з ним завжди. Це виглядає дивно, і тому діти не прагнуть гратися з
Анатолем. Анатоль був би щасливий позбутися каструльки, але не може. Йому
сумно. Але одного разу він знайомиться з дівчиною, яка навчає його жити з
каструлькою. Виявляється, що хоча й каструлька створює певні незручності,
Анатоль може гратися та радіти, як будь-хто інший.
- В які ігри грають діти з інвалідністю, як гадаєте? –
запитала я в дітей. – Чи потрібні дітям з інвалідністю спеціальні
іграшки?
Діти задумались, і дехто невпевнено сказав, що напевно так,
потрібні…
- А насправді ні. Діти з інвалідністю граються в ті ж самі ігри,
що й діти без інвалідності. Так само люблять Лего, ляльки, футбол або ігри на
планшеті. Через інвалідність їм може бути складно робити деякі речі. Або це
може займати більше часу. Але їм не потрібні спеціальні ігри та спеціальні
іграшки.
Бачити перш за все дитину, а не інвалідність – це не означає, що
ми маємо ігнорувати її особливості. Мами таких дітей кажуть, що засмучує як
надмірна увага до особливостей дитини, так і намагання зробити вигляд, що
особливості не помічають (якщо вони дуже явні).
Каструлька Анатоля завжди на видноті й часом створює йому
незручності.
Діти одразу звертають увагу на те, що хтось відрізняється від
інших. Це нормально. Вони помітять рожеве волосся, інший колір шкіри, незвичне
вбрання. Але при цьому діти налаштовані не негативно, а зацікавлено. Переляк,
негатив і осуд вони можуть «зчитати» з реакції дорослих.
Деякі прояви інвалідності можуть збентежити – сильні емоції,
дивні звуки. Тоді варто заспокоїти дитину і без драматизації пояснити, що
відбувається. Своїм спокоєм і готовністю допомогти ви продемонструєте дитині
найкращу модель поведінки.
- Дівчинка плаче, тому що втомилась. Їй важко заспокоїтись.
Давай відійдемо і не будемо заважати мамі заспокоїти її.
Дуже важливо акцентувати увагу на тому, що нас об’єднує. Що ми
маємо спільного.
- Всі люди різні і всі чимось несхожі на інших. Кожна людина має
свої особливості. Дивися, в тебе хвилясте волосся, а в мене – пряме. Ти бігаєш,
а Тимко пересувається на візочку. Це нормально – бути різними. Це навіть
класно! Адже тоді нам цікаво дружити і щось дізнаватись про інших людей.
- Ми різні, але ми всі любимо дивитися мультики. Давай
дізнаємось, які мультики любить дівчинка?
- Тимко має інвалідність і їздить на візочку. Він любить грати в
баскетбол, так само, як ти. Йому важче це робити, ніж тобі. Тому що він не може
(так швидко) бігати. Але він може так само влучно закидати м’яч у сітку.
4. Підтримувати, а не жаліти
Жити з інвалідністю – складно. Багато речей, на які ми навіть не
звертаємо уваги, таким людям даються нелегко.
Але ми маємо відрізняти жалість від підтримки. Жалість робить
людину, яку ми жаліємо, маленькою і беззахисною в наших очах, і в очах
оточуючих. Підтримка ж – це розмова на рівних.
Я знаю, що тобі важко. Я поруч, щоб допомогти, якщо тобі буде
потрібно.
Коли я готувалась до заняття про інвалідність з дітьми, я раптом
усвідомила одну річ. Що коли веду розмову про таких людей, читаю про них,
дивлюся відео, моє обличчя несвідомо стає жалісливим. Прагнення пожаліти, а не
підтримати, дуже міцно засіло десь у мене всередині.
Якщо ви так само одягаєте «жалісливе обличчя», це не ваша
провина. Це результат стигматизації інвалідності, яка довго панувала в нашому
оточенні.
Трохи самоконтролю, і цього жалісливого ставлення можна
позбутися. Передавати його дітям тим більше не варто. Тому що – див. пункт 3 –
треба бачити насамперед дитину, а не інвалідність. І ми маємо вчитися говорити
з нашими дітьми про це так само звичайно і спокійно, як і на будь-які інші
теми.
Це нормально – співчувати батькам, які виховують дитину з
інвалідністю. Бо їм справді треба докладати дуже багато зусиль. Бачити та
цінувати ці зусилля, допомагати, якщо потрібно, відзначати перемоги, разом
сумувати через невдачі – це все теж розмова на рівних.
Не потрібно винаходити якусь особливу поведінку. Достатньо
звичайного спілкування «як завжди». З друзями – дружити, з приятелями –
перекидатись привітами, незнайомцям – посміхатись.
5. Дізнаватись більше
Речі, про які ми мало знаємо, можуть нас бентежити або лякати.
Тому важливо дізнаватись більше про людей з інвалідністю.
- Чи можна заразитись інвалідністю? Чи буде в мене інвалідність,
якщо я пограюся з такою дитиною?
- Ні. Інвалідність не може передатись іншій людині. Можеш через
це не хвилюватись.
Розкажіть дитині про те, що полегшує життя людям з інвалідністю:
про інвалідні візки, шрифт Брайля, слухові апарати, собак-поводирів, мову
жестів тощо. Можна навіть вивчити кілька слів мовою жестів. Покажіть написи
шрифтом Брайля на упаковках ліків. На прогулянці зверніть увагу на
пандуси.
ВІЛЬНЕ МАЛЮВАННЯ
тема: Перший сніг.
мета: Вчити дітей створювати пейзаж за допомогою нетрадиційних технік малювання. Сприяти розвитку творчих здібностей у дітей. Виховувати самостійність та акуратність під час виконання роботи.
ІГРОВА ДІЯЛЬНІСТЬ
Дидактична гра "Оціни вчинок".
мета: Вчити дітей оцінювати поведінку героїв на картинках. Продовжувати формувати основи моральної поведінки.
7 грудня - Всесвітній день української хустки.
Хустка - це не просто головний убір або прикраса. Хустка - це оберіг, символ багатьох українських традицій, а також витвір мистецтва і народної майстерності.
• Хустка завжди вважалась оберегом. Якщо хлопець збирався в далеку дорогу, дівчина давала йому свою хустку на знак того, що чекатиме його.
• Якщо в сім’ї хворіло немовля, його сповивали в мамину хустку. Якщо думали, що дитину зурочили, її обличчя витирали сподом спідниці або виворотною стороною ношеної хустки. За традицією, це мало оберігати малюка від хвороб, злих думок і очей.
• Після того як дівчина вийшла заміж, їй було заборонено з’являтися на людях із непокритою головою, а, тим більше, з розпущеним волоссям. У народі це називали «засвітити волосся». За народними уявленнями, така жінка викликала хвороби, неврожай та пошесті. В Україні жінкам досі не можна входити до церкви з непокритою головою.
• Значну роль відігравала хустка під час весілля. Якщо хлопець мав серйозні наміри щодо дівчини (одружитися з нею), він дарував їй дорогий подарунок – чоботи, намисто або хустку. Потім нею «покриватимуть» молоду на весіллі.
• Покривання голови молодої – настільки ж важливий ритуал, як і розплітання коси. Весільний коровай дружби також обов’язково несли на хустці, а його шматочки роздавали гостям за допомогою маленьких хусточок – не «голими» руками.
• Хустка була «індикатором» соціального статусу жінки. Незаміжні дівчата зазвичай носили вінки або стрічки у волоссі, тож їм було необов’язково покривати голову. Якщо ж вони одягали хустку, то зав’язували її вінкоподібно. Після весілля дівчина обов’язково починала покривати голову.
• Також хустка позначала рівень достатку сім’ї. Її тканина та оздоблення свідчили про те, наскільки заможного чоловіка або придане мала жінка. Забезпечені панянки носили хустки з натуральної вовни або шовку.
• Залежно від регіону, жінки використовували різні способи зав’язувати хустки. Наприклад, на Півночі її в’язали під підборіддям, а кінці зав’язували на маківці. На Київщині кінці хустки обгортали навколо шиї та зав’язували на потилиці. На території Середнього Подніпров’я хустку драпірували довкола голови, але так, щоб залишити відкритим денце очіпка.
• Хустки бували фабричними та домотканими. Як правило, їх виготовляли власноруч або купували в жінок, які вміли це робити. На верстатах ткали однотонний квадратний відрізок тканини і нав’язували на ньому тороки. Інколи кінці хусток вишивали однотонними або різнокольоровими нитками – їх залишали на свята або для урочистих подій.
ФОТОВЕРНІСАЖ
Запрошуємо родини вихованців для участі у флешмобі
до Всесвітнього дня української хустки
"Зроби фото з хусткою"
задля краси та збереження українських традицій.
Жіноча хустка — українське диво!
Хустки носили в нас жінки завжди,
Бо в них і тепло, й затишно, й красиво,
Вони в пригоді в спеку й холоди.
Бо в спеку треба голову покрити,
Щоб захист був, проміння не пекло.
Себе і в холод треба захистити,
Щоб тепло й добре, й зручно теж було.
Тому хустину всі жінки любили,
Вона до нас з тисячоліть прийшла.
У нас хустину й прикрашати вміли,
Щоб гарною, найкращою була.
А до краси в людей було стремління,
Тому у хустці — вся краса землі!
В ній кольорів і дум людських сплетіння,
І квіти всі великі і малі…
Тих кольорів, відтінків не злічити!
Бо до вподоби кожному свої!
Нитками хустку хтось любив розшити,
І щоб на ній співали солов’ї…
І ліс шумів, були чарівні квіти,
І зірочки, що кликали в путі…
Хустки носили і жінки і діти,
Вони були потрібні всім в житті.
А як же їх зав’язувати вміли!
В’язали і вінком на голові,
Усі по-своєму, так гарно, як хотіли!
Й хустки на всіх були, немов живі!
/Надія Красоткіна/
ПІЗНАВАЛЬНІ ХВИЛИНКИ
Пізнавальне відео: "Поза зором".
Мультфільм, створений у стилі аніме, показує, що відчувають сліпі люди. У короткометражці навмисно посилено звук з метою продемонструвати той факт, що сліпі люди чують набагато чіткіше, ніж зрячі. А ще діти дізнаються про помічників особливих людей – чарівну паличку та собаку-поводиря.
СОЦІАЛЬНИЙ СВІТ
тема: Зимові клопоти. Праця дорослих взимку.
мета: Уточнити та розширити знання дітей про працю людей взимку. Виховувати у дітей інтерес до навколишнього життя, бажання посильно допомагати.
6 грудня - День Збройних Сил України
ЗА НАШУ РІДНУ УКРАЇНУ,
ЩО ЗБЕРЕГЛИ ЗА ВСІ ВІКИ, -
НИЗЬКИЙ УКЛІН І ТРИЧІ "СЛАВА",
УКРАЇНСЬКІ ЗАХИСНИКИ!